Опис стосунків «соціального замовлення» між дітьми виглядає як динамічна, але ієрархічна взаємодія, де одна дитина виступає в ролі «замовника» (передавача), а інша — «виконавця» (приймача).
Ось детальна характеристика цих стосунків:
Ролі та сприйняття
- Дитина-замовник схильна ставитися до свого друга чи партнера по грі як до того, хто потребує опіки, заступництва та порад. Вона може відчувати себе більш «авторитетною» і намагатися керувати поведінкою іншої дитини.
- Дитина-виконавець у присутності замовника стає більш активною і щиро намагається допомогти. Вона добре відчуває потреби партнера, але їй часто важко відмовити замовнику через його домінантну позицію.
Розвиток конфліктів та напруженості
Незважаючи на початкову гармонію, з часом у стосунках виникають труднощі:
- Завищені вимоги: Замовник мимоволі занижує здібності виконавця або висуває до нього надто високі вимоги. Це може призводити до того, що замовник бере на себе обов'язки іншої дитини, швидко втомлюється від цього і втрачає інтерес до спілкування.
- Непорозуміння та драматизація: Коли виконавець намагається захистити свої інтереси або «перевиховати» замовника, це не дає результату. Дитина-виконавець може почати надмірно драматизувати події, відчуваючи, що її думку ігнорують.
- Нав'язування думок: Замовник часто не сприймає доводи виконавця і намагається нав'язати свою точку зору. Це створює нерівність, через яку дитина-виконавець може захотіти віддалитися, щоб уникнути сварок.
Шлях до продуктивності
Найкращим способом гармонізації таких стосунків між дітьми є спільна справа (наприклад, гра, збирання конструктора або спільний проєкт). Саме конкретна діяльність згуртовує цю пару, робить їхню взаємодію стимулюючою та продуктивною.
Якщо дитина-виконавець погоджується на роль веденого і просто допомагає у спільній справі без зайвих суперечок, стосунки можуть залишатися стабільними. Проте в особистому спілкуванні нерівність позицій часто призводить до напруженості.
Немає коментарів:
Дописати коментар