- профорієнтації старшокласників (особливо з активною позицією, які шукають не просто професію, а покликання);
- відбору персоналу в організації (для формування збалансованих команд, визначення потенціалу співробітника, його ролі в колективі);
-Оцінки командної взаємодії та соціотипної сумісності;
-розробки індивідуальної освітньої чи кар'єрної траєкторії.
Методика поєднує типологічний, соціонічний та прикладний психоаналітичний підхід.
Дана методика призначена для педагогів, які працюють з дітьми шкільного віку. Вона може бути також корисна фахівцям, які працюють у галузі дитячої психології та цікавляться проблемами дитячого виховання та диференційованого навчання.
середніх школах; позашкільних закладах (дитько-юнацькі центри); консультативних центрах (особисте та сімейне консультування).МЕТА МЕТОДИКИ - допомогти фахівцям розібратися в особливостях сприйняття та мислення дітей, їх поведінкових реакцій, вродженої схильності до того чи іншого занять. Вона може бути використана для профорієнтації дітей різних вікових груп та створення профільних класів, відповідних вродженим здібностям дітей.
Дана методика дозволяє виявити у учнів різного шкільного віку провідні аспекти світосприйняття та відповідні їм потенційні здібності та схильності до певного профілю діяльності. Це може бути корисним для визначення оптимального профілю навчання та майбутньої профорієнтації учнів, що сприятиме своєчасному розвитку їх здібностей, а також оптимізації процесу їх виховання з урахуванням тих чи інших інтелектуальних особливостей.
Такий підхід може допомогти своєчасно націлити дитину на майбутню оптимальну для неї сферу діяльності, де вона зможе максимально актуалізуватися як особистість, адекватно використовуючи свої вроджені творчі якості.
Уміння працювати з методикою передбачає:
- Наявність загальних знань з психології, зокрема, дитячої;
- Вміння працювати з дітьми шкільного віку;
- Наявність навичок педагога-організатора;
- Наявність у користувачів методикою морально-етичних якостей, які потрібні
при роботі з дітьми (доброта, толерантність, оптимізм, культура спілкування);
- Творче мислення.
Новизна даної методики у цьому, що вона використовує теорію особистості на вирішення наступних завдань: профілізації навчання, профорієнтації і корекції взаємовідносин.
Тестування не забирає багато часу в середньому 15-20 хвилин.
Дану методику можна використовувати при проведенні різних тренінгів та ігрових ситуацій для виявлення особливостей мислення, поведінки та творчого потенціалу дітей. Поєднуючи вже існуючі методи та способи дитячої психології з запропонованою методикою, можливо побудувати процес навчання таким чином, щоб він мав велику спрямованість на оптимальне розкриття здібностей учнів та їх розвиток.
Не рекомендується:
- використання методики людьми, некомпетентними в педагогіці та психології;
- передача методики людям з акцентуаціями та іншими психічними відхиленнями;
- Розповсюдження методики з метою особистого збагачення;
- Використання знань, отриманих за допомогою методики, з метою маніпулювання поведінкою дітей, батьків та вихователів.
Не рекомендується використовувати методику для тестування дітей віком до 6 років. Не використовувати методику для тестування дітей із обмеженими розумовими здібностями.
Примітка: На використання повністю укомплектованої методики потрібний дозвіл її авторів.
*
З моменту усвідомлення людиною своєї особистості (а це відбувається ще в дитячому віці приблизно в 3-5 років) можна визначити основні психологічні особливості дитини, дати рекомендації щодо її виховання та розвитку потенційних здібностей. Знаючи типи особистостей оточуючих дитини людей, можна будувати його взаємовідносини з ними таким чином, щоб це сприяло стимулюванню його позитивних якостей та корекції негативних. Процес навчання може і має бути побудований з урахуванням сильних та слабких сторін кожного учня.
Знаючи спосіб мислення дитини, її індивідуальні схильності та здібності, можна знайти оптимальну сферу їх застосування, рекомендувати той чи інший профіль навчання /гуманітарний, технічний і т.д./. Встановлено, що пік можливостей людини у сфері інтелекту збігається з віком 14-15 років. Тому вкрай бажано цього періоду зорієнтувати школяра у потрібному напрямі, враховуючи його тип особистості.
Профорієнтування та профвідбір можливі і на пізніших стадіях розвитку , навіть якщо початковий момент втрачено викладачами та батьками. На жаль, закінчуючи школу, багато випускників роблять свій вибір стихійно та необдумано, під впливом стереотипів чи хвилинного настрою. Соціонічні консультації допоможуть унеможливити помилковий вибір, а значить - уникнути розчарувань та жалю в майбутньому.
Тести, призначені визначення типу особистості людини, її здібностей і можливостей, широко застосовують у розвинених країн світу. Вони широко застосовуються при вирішенні проблем дитячого виховання, для визначення сильних і слабких сторін школяра, при відборі дітей для диференційованого навчання, пошуку юних талантів та обдарувань.
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЬНИКА
Ми тестуємо дітей за тестами, складеними з урахуванням принципу виділення у психіці дитини ознак Юнга (названих на ім'я відомого швейцарського психолога, психіатра і філософа Карла Густава Юнга). Перерахуємо ці ознаки або шкали:
- Екстраверсія : зверненість людини на зовнішній світ;
- інтроверсія: зосередженість на особистих переживаннях та
своєму внутрішньому світі;
- раціональність : системність та сталість у схильностях та заняттях, самодисципліна;
- ірраціональність : спонтанність, імпульсивність у поведінці, прагнення до зміни вражень;
- логіка: орієнтація на норми поведінки та здоровий глузд, прагнення все впорядковувати;
- етика: орієнтація на почуття та відносини, що визначають поведінку;
- сенсорика: практичність і налаштованість отримання чуттєвих задоволень /їжа, одяг, комфорт/, гарна орієнтація у просторі, воля;
- інтуїція: прагнення фантазій і мрійливості, теоретичний склад розуму, образне сприйняття.
Оцінка загального інтелектуального потенціалу (за Кеттеллом)
Високі оцінки (більше 7) мають особи з гарним рівнем інтелектуального розвитку, які абстрактно і логічно мислять. Швидко схоплюють нове, мають високий рівень навчання.
"+" " Високий інтелект "
Зібраний, кмітливий, спостерігається абстрактність мислення, високі загальні розумові здібності, проникливий, швидко схоплюючий, інтелектуально пристосовується, існує певний зв'язок із рівнем вербальної культури та ерудицією.
Людина, яка має низькі оцінки за фактором (менше 4) схильна до повільного навчання, насилу засвоює нові поняття, все розуміє буквально. Мислення конкретне, образне. Схильний до здогадів, прагне інтуїтивним, а чи не логічно обгрунтованим рішенням. 1 - 3 відбивають низький рівень інтелекту чи зниження функцій у результаті психопатології.
"-" " Низький інтелект " Незібраний, тупий, конкретність і ригідність мислення, емоційна дезорганізація мислення, низькі розумові здібності, що не може вирішувати абстрактні завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар