Відносини у дитячому колективі

Опис стосунків у дитячому колективі

Психологічний клімат і «притирка» в групі Життя в дитячому колективі (класі чи групі дитячого садка) вимагає від дитини значної душевної та інтелектуальної праці, яку за складністю можна порівняти із сімейними стосунками. Самопочуття та світовідчуття дитини безпосередньо залежать від того, як складається її спілкування з однолітками. Розуміння того, що негативні реакції іншої дитини можуть бути викликані її внутрішнім станом або типологічними особливостями, допомагає дітям і педагогам виявляти терпимість, адже «зрозуміти — означає вибачити».

Енергоінформаційна взаємодія дітей В основі дитячої дружби та конфліктів лежать енергоінформаційні закони взаємодії. Кожна дитина підсвідомо очікує від партнера по спілкуванню певної поведінки, яка була б для неї найбільш гармонійною, проте таку модель можуть забезпечити лише діти з відповідними психологічними особливостями.

Дистанція та запобігання конфліктам Для гармонізації атмосфери важливо враховувати соціотипи дітей та характер інформаційних стосунків між ними:

• Конфліктні пари: Якщо між дітьми складаються складні стосунки, їм потрібна більша ввічливість і дистанція. Педагогам не варто форсувати їхнє зближення, оскільки надмірна відвертість у таких парах провокує конфлікти.
• Тактика спілкування: У потенційно конфліктних ситуаціях дітям краще взаємодіяти лише за потреби (наприклад, пропонуючи допомогу), а в інший час спілкуватися на нейтральні теми. При перших ознаках незадоволення краще змінити тему або вид діяльності, оскільки в конфліктних стосунках образи зберігаються найдовше.
• Гармонійні пари: Якщо діти психологічно сумісні, вони можуть навіть палко сперечатися — це лише пожвавить їхнє спілкування, а будь-які непорозуміння швидко забудуться, повертаючи їх до довірчого діалогу.

Прийняття індивідуальності Щоб знизити рівень роздратування в колективі, не слід висувати до всіх дітей однакові вимоги. Важливо розуміти природні задатки кожного:

• Одні діти запрограмовані бути м'якими та терпимими, інші — схильні до лідерства та домінування.
• Серед дітей є реалісти та фантазери; одні відкриті й товариські, інші — потайливі; одним легко дається активність, іншим ближча вичікувальна поведінка.

Правильна взаємодія будується на взаємному підлаштуванні за зразком пошуку «доповнювального партнера», що допомагає уникати конфліктів і знаходити компроміси.