Ось основні риси такої взаємодії:
- Постійне суперництво: Діти в таких стосунках схильні конкурувати між собою. Кожен намагається справити враження на іншого, довести свою значущість або пріоритет у грі чи навчанні.
- Труднощі з довірою: Через постійне нерозуміння діти втрачають надію бути правильно почутими, що веде до втрати довіри одне до одного. Рівновага у спілкуванні зазвичай триває недовго, і їм доводиться постійно пристосовуватися.
- Емоційна вразливість: Такі партнери дуже гостро сприймають дії одне одного. Часто дитині здається, що інша робить щось «на зло», що призводить до взаємного роздратування та мимовільного завдання болю.
- Гострі конфлікти: Коли інтереси дітей стикаються або вони занадто довго перебувають поруч, роздратування може переростати у серйозні сварки. Це зумовлено «взаємною глухотою» — ігноруванням інтересів іншого та нав'язуванням власної думки.
- Необхідність у дистанції: Найкраще такі стосунки проявляються на відстані — тоді діти можуть приємно спілкуватися та обмінюватися думками. Однак для збереження миру їм необхідний регулярний відпочинок одне від одного.
- Відсутність підтримки: З часом стосунки можуть охолонути через те, що діти не відчувають підтримки у своїх справах та не знаходять справжнього взаєморозуміння.
Немає коментарів:
Дописати коментар